Моє ліжко холодне сумує без тебе,
Чай на підвіконні стоїть третій день.
А ти не приходиш, та чекаєш на мене
І так відбувається з дня у день.
Ковдра не гріє, рушник вже не суше,
У легенях закінчився весь дим.
Спогад про тебе сильніше все душе
кімната без тебе спустошений Рим.
Флюїди кохання не грають на арфі,
А просто мандрують десь по світах.
А ми замазурились у чорній фарбі
Ховаючи серце в різних містах.
Та очі мої відчувають ще погляд,
Руки мої уявляють твій стан.
Серце моє пережило вже розпад
Й чекає на тебе, не як ситий пан.
Та я відчуваю, що тіло палає,
Що іскорка в грудях живе.
Що вдома на мене, кохана чекає,
Кохана, що в серце моє береже.
Вчорашн й чай
© Copyright: Валерончик, 2018
Свидетельство о публикации №118091204819
Свидетельство о публикации №118091204819
Рецензии