Ми кровні родичі із вами, що ж, тоді
Мені не треба вас кохати але серце,
Все б*ється, б*ється у моєй груді,
І що мені робити?- бо тоді воно у уламки так дрібненько розіб*ється.
Ми кровні родичі із вами, що ж, тоді
Відмовитись від почуття, забути?
Даруйте хоч надію трішечки мені,
Оте тепло найкращеє відчути.
Ми кровні родичі із вами, що ж, тоді
Вже не гукати вашого ім*я ніколи?
Які чудні бувають іноді думки,
І не вспокоюються з них бо жодні!
Ми кровні родичі із вами, що ж, тоді...
Ми кровн родич з вами, що ж, тод
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118091204787
Свидетельство о публикации №118091204787
Рецензии