Нерівний шлях - були падіння й взлети,
А чи залишити це у поемах і віршах?
Рядки складаю, із рядків куплети,
І через котрий час почую у піснях.
Зникає все: зникає горе, щастя, смуток,
Зникають почуття, навічно закривають очі,
Життя когось складалося з дрібних і марних чуток,
А що було моїм життя, кому молилася що ночі?
До кого простягала я долоні,
Кому розповідала почуття?
Нерівний шлях, були падіння й взлети,
Кому я дякувала за моє життя?
Почуй блакить і передай то Богу,
Що я все зрозуміла, смуток геть!
Я вже не маю на душі ту важкість боргу,
Радія буду жити кожен день а не чекая смерть!
Нер вний шлях - були пад ння й взлети
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118091204258
Свидетельство о публикации №118091204258
Рецензии