Мої захисні механізми
Стопують моє життя.
Іржа кличе аневризми,
Зриває нервопокриття.
Тремтіння пальців, голос тиші.
Мандрують серцем забуття.
Червоні очі, мокрі вії.
Результативний пошук дна.
Неспокій кавоплямування.
Папір летить, мов чорний сніг.
Краду емоції, чую падіння,
Шукаю, де весь жах заліг.
І знову руки, знову очі,
Знаходжу спокій лиш на мить,
Бо механізми аж до ночі
Закривають оцю блакить.
16.03.2017
Самозахист
© Copyright: Варвара Ларина, 2018
Свидетельство о публикации №118091107870
Свидетельство о публикации №118091107870
Рецензии