Втрачають за ніч валуни своє тепло,
Холоне море і зникають риби,
Казки на дні, там десь, з коханням залягло,
І всі в очікуванні цей холодной тиші.
Вже до весни прощаються птахи,
З ось тими хто їх годував сьогодні,
Пороз*їджалися кудись-то дітлахи.
Сумують пташки трішечки голодні.
Не тулиться ніхто до валунів,
Вони холодні, казки позмовкали,
Давай-но нагадуємо ще раз птахів,
Вони ж бо також казки нам розповідали.
Втрачають за н ч валуни сво тепло
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118091104881
Свидетельство о публикации №118091104881
Рецензии