Ця осінь пахне маревом надій
З безпосереднім присмаком життя.
Крізь пальці дощ, світанок, кава, пил...
Колись зірвусь, і все почну з нуля.
Це небо сіється цілунками за вітром,
І падає до ніг зірковим пилом.
Моя залежність мовчки править світом,
Ховаючи в кармані сяйво дива.
Цей вечір дихає безмежністю думок,
Зриваючи мій мозок час від часу.
Крізь пальці - ніжність, очі, дим, вогонь,
Колись зірвусь... і все спалю без страху.
Ця осінь пахне маревом надій,
Міцною кавою і дощовим світанком.
Крізь пальці - метушня, буденність, пил...
Моя залежність править в цьому замку.
Моя залежність має свій мотив,
Як музика, котру не перепишуть.
Ця осінь пахне маревом надій,
З безспосереднім присмаком затишшя.
07.09.2018
Ця ос1нь
© Copyright: Инна Омут, 2018
Свидетельство о публикации №118091103685
Свидетельство о публикации №118091103685
Рецензии