И тогда он говорит

І тоді він говорить: "роки промайнули як блискавка,
Та фактично життя починається з аркуша чистого.
Проколи собі вухо, відпусти рок-н-рольні патли,
Бо як саме вдягатись, вже не скаже тобі жодне падло."

Він так каже: "ти часто кидав свою долю на плаху.
Тобі важко було це так просто відправити нахуй.
Ти це якось зумів. Просто так не чекай респекту,
Доведи їм усім, що залишишся гідним суб'єктом.

Можеш просто проїхати тими містами і селами
Із зруйнованими шляхами й розбитими вщент оселями
Та людьми, що благатимуть про допомогу
Можеш взяти на себе часткові обов'язки бога.

Або ось навпаки: можеш стати трохи дияволом
Взяти чорну гітару, прикрашену білими плямами
Увімкнути її у комбарь в півтора кіловата
Пива хряпнути, вийти на сцену та заспівати."

І тоді він замовк і промова раптово скінчилась
Я питаю у нього: мені допоможеш ти чимось?
Він примружує очі, жовни набухають на вилицях,
Не поможе нічим, бо на мене із дзеркала дивиться.