До тебе, р дна Батьк вщино..

Куди б не занесли тебе хвилі життя ,
завжди пам'ятай, людино!
Рідну  батьківщину свою,
мальовничу і святу Україну!

Велика і щира наша країна,
Мова її — калинова , солов'їна.
Її оспівали в своїх віршах прекрасні
поети Вкраїни ,
Кобзарі ще здавна про неї складали билини.

Поглянь же навколо !
Великі , просторні луги і поля
зростила усе це рідна земля.
А ось подивися — хвилі Дніпра ,
як місячне сяйво на сонці виграва!

Неподалік — безкрайні степи ,кручі та верби
Дивися - а там Дніпра береги.
Реве та стогне безкрайній безмежно
Ось вже бачуться величні Карпати
могутні , величні,як лицарські лати.

Спинись на хвилинку ,людино , постій!
Прислухайся— як співає в ріднім гаю соловей .
Витьохкує пісню дзвінку ,
гарну мелодію до серця ріднУ.

Поглянь же в небесну глибінь ,задивися— захоплює подих свята і безкрайня,немає такої в світі ніде !
Не знайдеш таку у дальніх ти Штатах.
Не знайдеш в Європі, не знайдеш по Світу. Не ходь, не шукай ,часу не марнуй на безглузду подорож світом.

Люби Україну ,як неньку свою,і вічно плекай у промовах
Люби Батьківщину,кохай і цінуй , і вічні ми будемо з нею !