* * *
Дід то на трасу – то
на небо
тонко
віз у причепі медогонку
біля озер стояли
як лише рибалки
перед дощем –
глядять так в воду
терпкі палки
і плани нерозвинені
або розмиті
і ось і всіх і все
здіймають вверх золоті
ниті...
мов золота кадильня
й плесо
їм – доторкають
Царство, що небесне
про це й бурштиновії коливальники
завсіхдні
на жовтім килимові
посеред зелен-світу –
забули зняти
волейбольну сітку
і ламкий вересень
і з пантелику все ж не збиті
а щем
і ще ці – золотії ниті...
07.09.2018
Д д то на трасу то на небо...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2018
Свидетельство о публикации №118090907008
Свидетельство о публикации №118090907008
Рецензии
