Міцно тримає замкнене коло:
І неможливо вирватись з нього!
Смугою розпачу оповите.
Вкотре не знаю, як далі жити?!!!
Світ у полоні, морок навколо,
В пазурах звіра, наче у злого.
Може, це сон? Сумний та жахливий?
Ранок шепоче: « Ти будеш щасливий!»
…Сонечко прийде на зміну дощам.
Будем радіти потужним вітрам:
Саме вони, поспішаючи полем,
Нас розлучили з пекучим цим болем.
Тільки тоді відродилися мрії,
Доля всміхнулась! Дарує надію.
09.09.2018
Усмiхнена доля
© Copyright: Виктория 75, 2018
Свидетельство о публикации №118090905819
Свидетельство о публикации №118090905819
Рецензии