Polly
(переклад з BILL MANHIRE)
Заходить сонце. Ти ідеш із бару.
Квартали пташка обійма луною.
Якась гарнюня, мила й кучерява,
Іде, щаслива, разом із тобою...
А я - не звідси. Я із міста родом.
Я нищу речі грубою рукою.
І дім мій там, де вічний гнів і холод,
Й на дні стакану чорні вірші сходять.
Це слухать важко й неприємно, знаю.
Але це не реальність нас вбиває,
А те, про що ми можем тільки мріять -
В такі слова скоріше люди вірять.
Проте хоч скільки горя в моїй пляшці,
Уся краса поезії - в тій пташці.
Полли
© Copyright: Анна Рычок, 2018
Свидетельство о публикации №118090905696
Свидетельство о публикации №118090905696
Рецензии