Городские деревья
(переклад з Edna St. Vincent Millay)
Дерева вздовж міських доріг буденних,
П'ючи із колотнечі й метушні,
Шумлять так само солодко й блаженно,
Як дикі вільні пальми вдалині.
І від дощу ховаючись під тінню
Стоять прохожі, слухаючи ритм.
Природа грає музику єдину.
Село чи місто - голос їй один.
О, ніжні крони, пелюстки багряні!
Нещасні жертви чорного кіно...
Але хай прийдуть навіть урагани -
Я чутиму ваш голос все одно.
Свидетельство о публикации №118090905663
Как будто пьют из сутолоки дней,
Но как шумят! Так сладко и бездумно,
Как пальмы в том краю, где нет теней.
А здесь, укрывшись от дождя под сенью,
Стоят прохожие и ловят капель звон.
Поёт Природа, словно в день весенний,
Деревня ль, город - ей один закон.
О, кроны нежные! О, лепестки, как пламя!
Вы - словно жертвы чёрно-белого кино...
Пусть даже ураган летит над нами -
Я ваше пение услышу всё равно.
С уважением,
Ольга Кайдалова 09.09.2018 20:22 Заявить о нарушении