(Із циклу „Лазурний берег“)
Людині людяність не завжди притаманна,
далеко не у всіх вона в наш час.
Немовби строга, незрадлива панна
не визнає пусто-порожніх фраз.
Не любить жадібність, брехню і лицемірство,
не жалує жорстокість і пиху,
не терпить заздрощів і ницого блюзнірства,
майбутнє не будує на гріху.
Щасливцям з нею дуже тяжко жити,
вона посильний не для всіх вантаж,
як та волошка в стиглім полі жита –
одних бентежить, інших вводить в раж.
Бо кожному ця якість до вподоби,
впадає в око квітка чарівна
і врешті-решт для власної оздоби
зірвуть її любителі руна…
Щоб людяність у світі захистити,
їй дать реальний шанс на майбуття –
потрібно ворогів усіх лишити
можливості труїти їй життя!
08.09.2018
Людянiсть
© Copyright: Олександр Мачула, 2018
Свидетельство о публикации №118090802457
Свидетельство о публикации №118090802457
Рецензии