Прихильнiсть втаeмничена моя...
Можливо, навіть слабкість таємнича...
Люблю я дивоцвіт твого обличчя,
та в тім нікому не зізнаюсь я.
Це – не знеслав'я. Не біда. Не гра.
Це – стан, який підносить і гартує.
Випробування, що того вартує.
Змужніння непомітного пора.
Тут не існує вимірів і меж.
Це – щастя, що не можна щастям звати...
Це – вимір, вищий виміру «кохати».
І знаю: все це – відчуваєш теж...
Свидетельство о публикации №118090708980