Над нами тихо пролітають роки,
Що ми залишимо ось тут, тут на рока?
Давай не будемо ми до землі жорстокі,
Бо сила щирості й добра є велика.
Над нами тихо пролітають роки,
Вже сива голова у наших діток,
Похилості ми чуємо глухі ті кроки,
А діти у житті нам замість квіток.
Як добре, що ми жили тут усі,
Як добре, що шляхи колись-то стрілись,
Тебе образив хтось?-ти біль ту відпусти,
Бо наші янголи, повір. не помилились!
Над нами тихо прол тають роки
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118090704995
Свидетельство о публикации №118090704995
Рецензии