На народнім спільнім горі,
Хтось святкує корча святкість,
Кров все топить як те море,
Для негідних грошей малість.
Сиплять у кишеню нишком,
Щоб закрити комусь рота.
Руки зламані над світом
України, робить хто-то
Ту отрую для обранців,
Що підуть і не повернуть,
Мати молить на світанці,
Ім там голови відвернуть.
На народнім спільнім горі,
На кістках людей танцюють,
Горе цього вже як море.
Україну все руйнують.
Рідна ненька Україна,
Рідна матінка земля,
Ти у нас одна єдина,
Ми живем тебе любя.
І здіймаємось з коліна,
Вірим в кращєє життя,
Розквіте ще Україна,
Бо несем ми каяття.
Каяття в блакить до Бога,
За гріхи і за мовчання,
Що душею жили вбого,
Причиняли і страждання
Один-одному, а зараз,
Все інакше, Бог поможе!
Віримо Тобі ми Боже!
На народн м сп льн м гор
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118090605623
Свидетельство о публикации №118090605623
Рецензии