Одинокий, голосний цвіркун,
Щось мені співає про життя,
Він сховався у траві, листя,
Він з нарожденя ж бо зовсім не мовчун.
Одинокий, голосний цвіркун,
Я йому як кращому із друзів,
Розповім про малих карапузів,
І пісні він паскладає, і знайде бо струн.
Одинокий, голосний цвіркун
Щоб мене розвеселити вдачно;
Я йому за щирість співа вдячна;
Гарно як, що цей малий не є мовчун,
Одинокий, голосний цвіркун.
Одинокий, голосний цв ркун
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118090605027
Свидетельство о публикации №118090605027
Рецензии