З пам*яті моєї стерти,
Вже намагалися тебе,
Но що вони зробити зможуть,
Коли ховаю від усіх себе?
Не зазирнув ніхто щоб в очі,
Ніхто не зміг почуть ім*я,
Твоє життя для мене цінне,
Ми будемо колись сім*я.
І хай говорять, що бажають,
У язика нема кісток,
Сьогодні знов з тобой зустрінусь,
Ти пам*ятаєш де місток?
Ось там спіткали ми кохання,
Ось там залишили чуття,
Ось там тебе я знов чекаю,
Ось там усе моє життя.
З памят мо стерти
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118090604574
Свидетельство о публикации №118090604574
Рецензии