А ти цiлуй

<Людмила Плєвако>

1.
Там, за гаєм, край діброви, тече річенька,
Тече річенька, піщані береги.
Там гуляла косогором юна дівчина,
Милувалася красою навкруги.
Вона мала чорні брови, очі карії,
Очі карії і веселковий сміх.
Бравий хлопець чорнобровий покохав її
І завжди вважав найкращою з усіх.

Приспів:

А ти цілуй, цілуй, цілуй, якщо кохаєш.
А ти цінуй, цінуй, цінуй усе, що маєш.
Життя минає, день за днем життя минає
І тільки спогади у серці залишає.

2.
Пролетіли непомітно літа-літечка,
Літа-літечка, крилатії птахи.
Зажурились милі подруги-лебідочки,
Що посивіли колишні парубки.
Зажурились, що вже коси сріблом вишиті,
Сріблом вишиті, неначе сяйвом зір,
І далеко у минулому залишені
Теплі зустрічі під тінню яворів.

Приспів:

А ти цілуй, цілуй, цілуй, якщо кохаєш.
А ти цінуй, цінуй, цінуй усе, що маєш.
Життя минає, день за днем життя минає
І тільки спогади у серці залишає.

3.
Не сумуйте, любі подруги, лебідоньки,
Хоч спливає час, наперекір йому
Хтось промовить: «Ти ж моя кохана дівчинко,
Дай, до серця тебе ніжно пригорну.
Не журися, що вже юність закотилася,
Не журися, що на скронях сивина,
Бо для мене ти назавжди залишилася
Найріднiша і прекрасна, як весна».

Приспів:

А ти цілуй, цілуй, цілуй, якщо кохаєш.
А ти цінуй, цінуй, цінуй усе, що маєш.
Життя минає, день за днем життя минає
І тільки спогади у серці залишає.