Сила выбора

Стоял себе домик тихо у моря,
Горели в нём свечи не давая отбоя.

І загасла перша свічка раптово,
Запанувала журба та страждання у домі
І ніхто не міг зрозуміти, що життя немов стрічка,
Може обірватись не побачивши долі

И сгасла в том доме вторая свеча,
И холод проглотил пустоту.
Никто не думал, что будет беда,
Они лишь играли в игру:
В игру, что сильно так поламала,
И серце во тьму на веки украла

І загасла непохитна третя свіча,
Як у домі одразу навіявся плач.
« Не хотіло зробити я болю тобі»
Кричало сердце над ним в темноті.
Не міг він почути криків його,
Бо спав.. вже міцно давно

Одинокая мать стояла над ним,
За миг постарела она.
Лишь имя его беспрерывно шептала,
Так тихо говоря про себя...

І тільки питання йому задавала:
«На кого, ти сину, мене покидаєш?»
Я ж сину для тебе гори долала,
І тобі лиш одному любов дарувала

Чем думал ты, когда это делал?
Что овладевало тобой?
Не будь то из-за любви?
Хотел покончить с собой...

Проснись и скажи своей маме,
Как любишь её сильно обняв рукой.
Скажи, что всё это шутка,
А гости в чёрном... разойдутся домой

И стоял этот дом,
Лишь гости плакали в нём.
І як тільки загасла остання свіча,
Наступив холод та темнота.


Рецензии