Полюби мене такою...

(Фантазії, дивлячись на малюнок)

- Бабине літо, то й де ж ти блукало? -
І босоніж, і обличчя засмагле, -
Вигляд який.., - ти ж мене налякало,
Й очі додолу, - яке ж воно нагле!

Ач, як, мовляв, ображаю дружину,
Що помилилась, й тепер так жалкує. -
Перебісилась, додому стежину
Запам'ятала, - ах, час все лікує?!

Ай, безсоромниця! - То вже знущання.., -
Що, є ім'я в тебе? - Напис на грудях
Той, романтичний - краплина остання, -
Так одягтися й з'явитись на людях?!

"Бабине літо".., - ту пісню любові
Ви ж так натхненно співали дуетом, -
Скільки ти з мене вже ж випила крові?! -
Від чоловіка, з "відомим" поетом

І до Анапи.., - ах, розчарування:
Вкрав геть усе - і прикраси, і гроші. -
"Бабине літо", які ж сподівання.., -
Згадки амурні не вельми хороші,

Ну, а тепер, мовляв, вибач, будь ласка?!
- Що ж я накоїла, боже мій, боже? -
Гнів твій, я знаю, що це тільки маска, -
Ой, не гони.., - вгамувавсь - таки, схоже.

Все, на смітник ту футболку одразу,
Ех, від добра та добра.., - то ж і маю
Від афериста пекучу образу,
Винна, то й пір`я і не піднімаю.

Цирульник Андрій