Пробирає до самих кісток
вітер лютий-грудня хазяїн.
Наганяє сніжних думок,
запиваю імбирним чаєм.
Ліпить віхола на склі
безжальні отруйні стріли.
Залишає димні сліди
тих годин, що ще не зітліли.
Колихає ліхтар одиноко,
сумно, в світлі тмяних алей.
Хтось зітхає тихо й глибоко
до вчорашніх щасливих ночей.
01.01.2015
Пробираэ до самих кiсток
© Copyright: Дарья Ярга, 2018
Свидетельство о публикации №118083107430
Свидетельство о публикации №118083107430
Рецензии
