ховаючи роз'ятрену рану серця глибоко в душу,
рву погляди твоєї хіті на шмаття,
вириваю з життя слова брехні,
що не важать ні грама,
бо пустотою в підвалинах з порохами на лаві,
первісток дідька лисого -
що слово йому дано на вічність,
але яку і де, окрім тої, що тне?!
дмухни криком
© Copyright: Гелена Смилянская, 2018
Свидетельство о публикации №118083101613
Свидетельство о публикации №118083101613
Рецензии