Дурне – ховатись нам від ювілеїв
Бо час прийде вони наздоженуть
І крадіїв, і бідних, і буржуїв
І вже в кювет від них не відстрибнуть
Часи котились, гучно кепкували
Нам наділяли зморшок на чоло
Але коли ми в терцію співали
Вони мерщій тікали за село.
Під віршів спів твоіх метафізичний
На нього озирається ріка
Момент прочутий, дещо еротичний
Хоча мене доволі налякав.
Бо стільки пилу чути в тому співі
Як не піддатись дикому страху
Тай ще твої емоціі бурхливі
Не знав таких я на своїм віку
Що тим рокам, коли душа співає
В тобі ще стільки пороху живе
Не заважай нехай собі палає
Ти явище, насправді, світове.
Валентин Кондратенко-Процун
© Copyright: Доктор Эф, 2018
Свидетельство о публикации №118082904727
Свидетельство о публикации №118082904727
Рецензии
Чудова присвята. Дякую від імені Валі. УСІЛЯКИХ ТОБІ ГАРАЗДІВ.
Вера Бондаренко-Михайлова 03.01.2019 14:52 • Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 03.01.2019 14:52 • Заявить о нарушении