Ситуация 2 - на украинском языке

          СИТУАЦІЯ 2

Дід Петро, до честі сказати,
Хоч за труд, а не "здибав" -
В день пенсійний (було - зарплати)
Завжди каже спасибі.

Виражать подяку йомУ,
Треба б виробить моду,
Бо не ліз в збагачень тюрму,
А трудивсь для народу.

(У Радянській країні рідній
За ЩО дякувать бУло -
Звичку давню Культури гідну
З діда досі не здуло).

Навіть як комунальних беруть
Плату - вже й зверх "помірну" -
Тим, квитанції що дають,
Завжди дякує смирно.

Та тепер на душі аж муть -
Дуже кисло вже стало:
"За факт плати... плату деруть"(!)
(Ще й тарифи підняли!..).

Кажуть - це для комісій ходу...
Капіталу "закон" - без меж:
Якнайбільше дерти... з Народу,
А давать Йому... якнайменш.

"За факт плати" - не розуміє -
Ну за що платьбу брать??!!
Та і як - аж холодом віє -
Слово дяки сказать!?

Ще й таке дідусІв, бабусь...
Стало - в гніт, нахиляти -
Платних кнИжок тепер вже: дзусь... -
Треба десь діставати.

А це ще платня - щоб дістать,
З друків, ксероксів шляхом -
Бланки різніЇ купувать
Вже прийшлось бідолахам.

І Петро аж в розпачі дід -
Хоче, все щоб культурно...,
А й звук дяки на старість літ -
За нізАщо і дурно!

Вже б Союз, можливо, Петро
Призабув. Та що вдіє:
Де не ступить, - таке "добро",
Що пече ностальгія...