Зiзнаюся, що хочу вiршiв ще

                М.

Зізнаюся, що хочу віршів ще:
твоїх – таких відвертих, надінтимних...
Щовірш – мені то гаряче, то зимно
од слів, які не вірші вже, а щем.

Не стримуйся у віршах, у словах
і не зважай, що слізьми повні очі, –
над віршами я виплакати хочу
біль, що минає, і новітній страх –

бо втратити тебе тепер боюсь,
бо думала, що залишусь довіку
у шлюбі з некоханим чоловіком...
А сльози? Я – не плачу, я – молюсь...


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.