Как долго шёл я к своему народу. Коваленко

"Як довго йшов я до свого народу…"

Як довго йшов я до свого народу…
Не думав по собі лишати навіть слід.
Доходжу вже на схилі кволих літ,
Не дбаючи про славу й нагороду.

Я не писав нікому на догоду
(Не зник навік козацький родовід!).
Як Бог велить ставати за свободу,
То йдеш на прю долать лихий набрід.

Ну, побував за вірші на Уралі,
Зробив замало, щоб потрапить далі, –
Мабуть, не стачило ані снаги, ні діл.

Перевертні хай потопають в славі,
Мені з народом жить у самвидаві.
Тарас Шевченко не писав у стіл.
--------------------------------
«Как долго шёл я к своему народу» И.Е.Коваленко

Как долго шёл я к своему народу,
Не думал за собой оставить след.
И дохожу уже на склоне лет,
Не думая о славе разных родов.

И не писал я никому в угоду
(Казачья кровь не позволяла, нет).
Как Бог велит, встаем мы за свободу
И на борьбу идём бороть навет.

Ну, побывал за строчки на Урале,
И мало сделал, чтоб шагать и дале, -
Должно быть, просто сил не нахватал.

Пускай отступники утонут в сладкой славе,
А я пророчить  с самиздатом вправе.
Тарас Шевченко в стол ведь не писал.

 (22.08.2018)