Надбання душi

Коли хтось нехтує любов’ю
Та добрим словом для людей,
Душа його стікає кров’ю,
В "пустелі зла" серед грудей.

Коли жадає стати паном
Хтось за рахунок темних дій,
Вдоволений заможним станом,
Що він прибуток має свій.

І хто б з питанням не звертався
Не бачить пан жебрацьких сліз.
Рахує, що з царем зрівнявся
Та на вершину світу вліз.

А хтось у відчаї страждає,
Що вдома жодного гроша.
Бо чесність красти заважає,
Брехать заради бариша…

Але прийдуть на допомогу
Тому, хто станом гірше них.
І вдячне слово скажуть Богу,
Що він любов’ю пестить їх.

Хто правди у житті шукає,
Хто влади хоче, хто скарбів…
Ніхто безсмертя з нас немає,
Усі почують тризни спів.

Із багажем життя якого
Ми явимось на вищій суд?
Як зазирнемо в очі Бога
Коли його цурались тут.

06.04.2017
© Руслан Пивоваров

Картина: "Чаепитие в Мытищах, близ Москвы" -
Василий Григорьевич Перов.


Рецензии
Руслан! Мудрое стихотворение.С уважением - В.П.

Вера Половинко   21.08.2018 14:59     Заявить о нарушении
Вера, очень Вам признателен!

С добром, Руслан!

Руслан Пивоваров   21.08.2018 20:22   Заявить о нарушении
Руслане!
Для мене Ваша Мова - приємна несподіванка для мене!
Чудово,що так звучить чарівно Мова!
Насолода - читати Ваші Вірші!
З повагою - Аркадій(Аркашес)

Аркашес   23.11.2019 19:19   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.