Віконце,
Малесеньке, чистесеньке,
Та світ великий нам показує,
Стоїш,вдивляєшся, аж ось і сонце,
Світло з-за обрію роздарює.
Ось впало сонце на віконце,
Забігали зайці по хаті,
Десь промені, вони від сонця,
Штовхають всіх, доволі спати.
Чарівний світ з віконця бачиш,
Сади навкруг квітучі, та зелені,
Хати, вони біжать до річки наче,
Корів, їм відчиняють хвіртки, двері.
Іде поважно гурт на пасовище,
Корів все більшає, нових виводять,
Чередник хлистом ще не періще,
Він балачки з господами заводить.
Яка спокійна, ту похвалить,
Про молоду, строптиву доповість,
Ось ці бодаються, з гурту тікають,
Тоді вже хлист вдоволено дзижчить.
Так бачу все я з хатньго віконця,
Воно мале, а росповість багато,
Покаже край села, та чисте сонце,
Бо на горі вмостилась наша хата.
03.08.2018 р.
Запоріжжя
Оконце
© Copyright: Виталий Костылёв, 2018
Свидетельство о публикации №118081903684
Свидетельство о публикации №118081903684
Рецензии