Жіноче щастя мов вода...
То вона є,бува нема.
Бува бурхлива і стрімка,вода...
Бува застояна гірка...вода...
Вдихнула,в дзеркало життя,
Назад немає вороття...
Поглянула іще не раз.
Та ,я ще жінка перший клас.
Взяла і губи підвела.
Зачіску налаштувала.
Румунами зарадилась, сама.
Згадала,як не раз ,хлопців зводила з ума.
Сама собі,щось посміхнулась,
Пурхнула пташка,в небо зметнулась.
Легка,ще хода...
Була колись дівчина молода.
Взяла онуку,в дитячий садочок повела.
Казку про життя розповіла...
Олена. укр.
Щастя мов вода...
© Copyright: Елена Порицкая 2, 2018
Свидетельство о публикации №118081901831
Свидетельство о публикации №118081901831
Рецензии