I знову квиток... Знов лiтак... Вiкторiя Абу-Кадум

Оригінал:

 
І знову квиток... Знов літак... Ніч, безодня, четвер...
Із рідних земель у чужі повертатися мушу...
Я серце давно схоронила отут, а тепер
Папір, наче лезо, навпІл розітнув мою душу...

Таке дороге полишаю - й в пустелю пустель
Тікаю мерщій... щоби менше пеклО - без оглядки...
Крізь неба палітру, нічну непрозору пастель
З собою несу я свій сум й свої радісні згадки...

Просторам небесним я жалісно вИплачу біль,
І знов пошкодую, що я лиш людина - не пташка...
В довічнім полоні мігрантських своїх божевіль -
Чи треба літати, якщо повертатись так важко?..
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум 18.08. 2017


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


И снова билет…Самолёт…Ночь, как бездна…Четверг…
Из края родного в чужой возвращаться пора мне.
И сердце давно схоронила я здесь…а теперь
Бумага, как лезвие, душу разрежет, не ранив…

Такое родное оставить … в пустыни готель*
Скорей убегаю…чтоб меньше пекло, – без оглядки…
Сквозь неба палитру в  ночную сплошную пастель
С собою несу и печаль, и о счастье догадки…

Просторам небесным я выплачу боль через стих
И вновь пожалею, что лишь человек я – не птица…
В извечном плену сумасшествий мигрантских своих –
Зачем же летать, если так тяжело возвратиться?..


• - гостиница(на укр.)
• Аватар Автора оригинала