Ты любишь... Светлана Груздева

Нельзя привязываться к людям всем сердцем:
это непостоянное и сомнительное счастье.
Ещё хуже – отдать своё сердце одному-единственному человеку,
           ибо что останется, если он уйдёт?..
                А он всегда уходит…
                Эрих Мария Ремарк
оригинал
http://www.stihi.ru/2018/08/12/4029
   /редакция/   

Ты любишь…любишь так, что Он затмил
Всё то, что было до …что будет после!..
А если разлюбить не хватит сил?..
Так что же: значит, станет жить несносно?!..

Люби в нём то, что делает тебя
Желаннее…как раннее взросленье.
При этом – возгордись, себя любя,
Коль честь твою готов без промедленья

В судьбе – своею верой укрепить
И пусть не возжелать, но – не отринуть!..
Любовь он, значит, может допустить
К тебе – держи  не согнутою спину!..

Чтоб, даже если всуе он отверг
Твою любовь как высшее мерило,
Устав однажды от бесплодных вер,
В нём воссияло нежностью Ярило*.


Переклад Віри Бондаренко


Ти  любиш   так, що він затьмарив світ,
Все ,що було  і те ,що буде після!..
Коли  вже розлюблю, зів’яне цвіт..
І  що це значить: що життя без змісту?!

Люби в нім те,що створює тебе
Жаданою…немов дорослість рання.
Тоді  пишайся і  цінуй себе.
Як честь твою готовий без чекання

У долі  він лиш вірою зміцнити.
Нехай не забажать, та - не відлинуть.
Кохання він вже зможе підпустити
До тебе близько - тільки виправ спину!

Надалі, хай би навіть і згасило
Таку любов, що є найвища міра,
В ній сяятиме ніжністю Ярило*),
Зрікаючись при цьому від зневіри.