Цвіркун вдягнув зелений фрак,
Щоб нам на скрипочці заграти,
І зацвірчав, отой мастак,
Щоб успіх з того потім мати.
Без такту ноти ті лились,
Довго струна бриніла,
Та й слухачі всі розійшлись,
Бо ж нічка там присіла.
Склав скрипочку свою цвіркун,
Щоб зранку заспівати.
А ще зелений веселун,
Так любить пострибати.
Тож скаче, його не впіймати.
Серед трави зелений,
Уміє так себе сховати.
Прудкий і цьому вчений.
Навіщо скрипка та здалась,
Скаче собі на радість,
Бо ж пісня та не задалась,
А в ніжках сила й жвавість.
Цв ркун
© Copyright: Светлана Камышная, 2018
Свидетельство о публикации №118081408639
Свидетельство о публикации №118081408639
Рецензии
