Минає день і сутінки спадають,
На небі місяць показав ріжок.
Нічні метелики на світло прилітають…
Який же винесли ми з цього дня урок?
Минає день,відчулася вже втома,
Але в траві вже й коник заграв нам.
Когось чекає хтось, к завше,вдома,
А хтось відчинить свої двері сам.
Минає день,та всього не зробили,
Й думки про це спокою не дають.
Та недаремно день і цей прожили…
Думки,мов павутину павуки снують.
Минає день…і так життя минає…
За кроком крок - і ниві вже кінець.
Думками кожен висот певних сягає…
Хтось з квітів одягнув,а хтось – з терня вінець.
02 .07.2018 р.
Минаэ день
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2018
Свидетельство о публикации №118081206875
Свидетельство о публикации №118081206875
Рецензии