Карати долю волею прихоті секундної мимоволі ,
зсипати отруту в душу, з очей взяту,
нещирістю лити в вен потоки,
що до серця доходить ядами,
Іудою бути, любові продати дарунок
за безцінок,
носити горами водицю, що є неживою,
кропити покоси чуттів, що несуть неправду,
з надією оживити смерті насіння пустеє,
щиро надіючись на всепрощення її та віру.
З метою?
Щоб все було, як і було раніше?!
Нізащо!
Плата
© Copyright: Гелена Смилянская, 2018
Свидетельство о публикации №118081203336
Свидетельство о публикации №118081203336
Рецензии