Mечты

Мрії

Сонце світило яскраво, і небо було ясне,
дерева гіллям гойдали, і вітер гойдав мене.
Кудись відлітали зграі моіх лебединих мрій.
Пливли вони попід небом, під небом моіх надій.
Летіли вони над морем, крізь хмар золотавий дим,
сідали на чисте поле, на поле казок і див.
Під крилами іх минали діброви, ліси, поля,
неначебто пропливала під ними уся земля.
Моі білокрилі мрії бували в таких краях,
куди б ні за що на світі не зміг долетіть літак,
куди корабель не плавав, куди не зайде повік
запеклий і загадковий дослідник чи мандрівник.
Вони там побудуть трохи, побачать усі дива,
залізуть в усі печери, забуті знайдуть слова,
відкриють нові закони, пізнають веселки світ,
а потім мені-одному самотній пришлють привіт.

Сонце яскраве сіло, на небо зірки зійшли,
дерева вже відшуміли і спокій вітри знайшли...
До мене вертають зграї моїх  нездійсненних мрій,
я бачу все те, що бачать вони у країні тій.
Гуляю чарівним лісом, дивуюсь усім дивам,
блукаю по всіх печерах - не вірю своім очам.
Знаходжу нові закони, з веселкою граю знов...
Чи все це мені здаеться, чи все це казковий сон!

                2003.