Ой, дівчатонька, як все злітає!
Я не можу ще звикнути й досі :
За плечима ще юність кружляє,
А вже й серпень життєвий на носі...
Наші діти от повиростали,
Вже й крокують своїми шляхами...
Ще недавно в колисках гойдали,
Зараз голови їх понад нами ...
За плечима вже є якийсь досвід,
І могли б поділитися з ними,
Хоч самі залишаємось досі
Для батьків своїх дІтьми малими...
Ну а поки ще спить наша осінь ,
Поки літо ще рветься буяти,
Еех! ЗаплЕсти би молодість в кОсу,
Й років 30 ще не розплітати ...
Ой, дiвчатонька...
© Copyright: Шморон Наталия, 2018
Свидетельство о публикации №118081101174
Свидетельство о публикации №118081101174
Рецензии
