Помирає Режисер у Лабинтангах,
Так померли Марченко і Стус.
Навкруги не хати, а яранги,
Вертухаї чукча і тунгус.
А у Канах хтось тримає гілку
І медведів роздає Берлін,
У бетон монтують нову «зірку»…
В Лабинтангах помирає Він.
«Леви», «леопарди», «ніки», «дзиґа»,
Що там ще у вашому кіно?
Тільки пам’ятайте смерь Олега
Перетворить все це у лайно.
А коли підете по доріжці,
Колір нагадає його кров.
Будь коли, у будь якому місці,
Пам’ятайте де Олег Сєнцов.
Може й користь буде невелика,
З наших слів, плакатів і віршів.
Хвора сказом та країна дика,
Та Олег боровся як умів.
Сенцов
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2018
Свидетельство о публикации №118080906520
Свидетельство о публикации №118080906520
Рецензии
