Горе для матері
Над Поліссям сонце сходить
веселкою грає,
по садочку тіні бродять
півень знов співає.
День настав і знову мати
в задумі та горі,
буде сина ожидати,
що в донецкім полі.
Не робочим на комбайні
урожай збирає.
Там воюють, вони крайні,
а за що не знають.
За що гинуть наші діти,
там в сирих окопах?
Хватить нам з тритун галдіти
так скажи, Європа.
Ви скажіть нам, депутати,
Порошенко тоже.
Вас спитає кажда мати,
її син дороже.
За що згинули їх діти,
і де наша згідніть?
Вам добром всім вододіти,
а нам одна бідність?!
Стоїть явір біля хати
небо підпирає,
а в хатині сумна мати
синочка чекає...
Горе для матери
© Copyright: Сенько Виктор Васильевич, 2018
Свидетельство о публикации №118080902087
Свидетельство о публикации №118080902087
Рецензии
Виктор, очень трогательно! Вспомнилась Украина и Т.Г. Шевченко. Браво! С теплотой!
Людмила Гусева 3 11.04.2023 18:11 • Заявить о нарушении
Людмила Гусева 3 11.04.2023 18:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 22 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.