Наснилась ти менi у нiч цю горобину...

Наснилась ти мені у ніч цю горобину,
Зійшла до ранку тихим, лагідним дощем.
Жаль, промайнула у ві сні всього хвилину -
Та душу досі крає невгамовний щем...

Навіщо, Боже, дав мені таке кохання,
Коли на почуття, ген, відгуку нема?
Не до вподоби мені Богове втручання,
Та, мабуть, ти мені наснилась не дарма...

Але душа моя горить, вогнем палає
Від втрати щирого кохання по весні...
Навіщо кара ця мені, ніхто не знає -
Тебе кохаю, мила, досі, а ти - ні...

Змінив чудовий ранок ніч ту горобину
І заблищав від діамантових прикрас,
Що оселилися у дощових краплинах...
Ні! Не збагнуть, чому так швидко плине час...


Рецензии
Изумительно, Валентин...

Галина Попроцкая   06.08.2018 17:09     Заявить о нарушении
Спасибо, Галочка, что ты так внимательно следишь за моими новинками, а стихи на украинском языке тебя волнуют так же, как и меня. Наверно ты ощущаешь сердцем и душой лирику моего родного языка.
Любви, счастья и добра тебе желаю, Галочка!

С теплом души - Валентин.

Валентин Пепел   13.08.2018 23:02   Заявить о нарушении
Общеизвестно, что Всевышний даёт нам испытания по силам. Возможно, что Вашей поэтической, тонкой и ранимой душе дано такое тяжкое испытание для укрепления силы Вашего духа. По себе знаю, что раз пишутся стихи, значит всё идёт по Божьей воле. Выросла на Украине, язык понимаю хорошо и с радостью прочитала. Желаю Вам, Валентин, щедрой осени, гармонии в душе и новых поэтических откровений. Дякую.

Зоя Боровик   05.09.2018 13:48   Заявить о нарушении