Пробач,що забарилась так з любов’ю –
Тобі дарована на схилі літ…
Тебе ,любесенький, я не знекровлю,
Як подарую диво-ласки цвіт.
Я заіскрюсь тобі лише одному
Така жагуча,як п’янка весна.
Хай звіє вітер ту підступну втому.
Цвітінням залоскочу – осяйна.
Помолодій,розквітни,розбуяйся!
Кохання хай нестримна течія
Здолає негаразди своїм танцем
Нехай звучить в тобі моє ім’я!
Нехай п’янить, лікує й осяває
Твій ясночолий обрій чарівний.
Нехай твоя душа мою спиває.
Люби мене,мій Янголе земний.
Пробач
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118080301998
Свидетельство о публикации №118080301998
Рецензии