Я тиша, налита по вiнця

Я – тиша, налита по вінця
У келих Земного буття…
Я – книга, в Безмежжя відкрита,
В минуле, в тепер, в майбуття…

Я – гра підсвідомих мелодій
На струнах уяви, думок…
Я – Простір Любові й Свободи,
Освячений сяйвом зірок…

Я – радісна мить існування
Між Витоком і Небуттям…
Я – Творення світосприймання,
Проявлене крізь відчуття…

30.07.2018


Рецензии