М сячна дор жка

Місячна доріжка пролягала по морю,
Не ходи до ліжка, подивись на зорі!
Вони тебе кличуть, мерехтять яскраві,
Між зірок тих місяць, наче в вічній славі.
Посиди у моря, подивись на небо,
То для нас поспішних, інколи так треба.
Щоби відпочити в мирі та любові,
І щоб далі жити в радості й здоров'ї.
Подивись як кличе простір дивний ночі,
Тут на узбережжі мрії всі дівочі,
Загадай бажання, коли зірка впАде,
Ніч його сховає і ніхто не вкраде.
Золоту доріжку місяць тобі виклав,
Не ходи дівчино, щоб тебе не викрав.
Він так спокушає золотом небесним,
Обіцяє стати батьком твоїм хресним,
Довірять не треба загубити хоче,
Ось тому і златом душу він лоскоче.
Пробіжки по хвилькам поглядом і лише,
Хай краса прекрасна тебе закалише.


Рецензии