Лiтнiй дощ

Степи жирують: не вщухають зливи.
Лишається дивитися крізь скло,
Як важко стигнуть пурпурові сливи
Й подвір'я бур'янами заросло.
Колише вітер степові припливи:
Квітуючого повню набуло
Воскресле поле, зеленіє тло,
Ретельно вмите, п'яне та щасливе.

Радіє погляд кожному кущу —
Вгодованому, пишному, масному...
Як тут всидиш? — і я виходжу з дому

Під теплі краплі літнього дощу
Та розчиняюсь, як в п'янкому зіллі
В насиченому радістю довкіллі.


Рецензии
Вы настоящий художник слова!Картина летнего дождя прекрасна!

Светлана Мулюкова   08.11.2018 18:03     Заявить о нарушении
Спасибо на добром слове. Рад, что угодил! Наша природа вдохновляет, если влюблен в неё...

Серез   08.11.2018 22:25   Заявить о нарушении