Весняна мить

Весняне сонечко тихесенько співа,
А промінці пустують біля річки,
З вуст ллються щирі, лагідні слова
І ягідками сяють в малят щічки.

Ой, як же хОроше, яка щаслива мить!
Вже луки оживають, зеленіють.
Сміх діточок над річкою бринить,
Навіть старі дуби буттю радіють.

Милуються собою береги,
Вдивляючись у кришталеві води.
Величне небо додає снаги,
Гармонії та лагідної згоди.

Церковний дзвін, що долинА здаля.
Пташиний спів, колодязь із відерцем -
Таке все рідне, все так звеселЯ
Стривожене і наболіле серце...


Рецензии
Ліс рядочком... Тиха річка...
Килим трав'яний, густий...
Квіти, барви, наче стрічка,
Буду косу я плести...
Заплету блакитне небо,
Синю річку, п'янкий ліс...
Україно, люблю тебе!
Бо я вдома, наче гість...

Які чудові ваші поезії! Вони надихають, та вимагають радощів та гарного веселого настою! Зі щирою подякою, Ольга...

Ольга Довжик-Остринская   01.08.2018 22:46     Заявить о нарушении
Шановна Ольго, щиро дякую за приємний відгук.
Окрема подяка за чудовий експромт.
А я під впливом Ваших поезій...
Наснаги та здійснення заповітних мрій!

Евгения Гитальчук-Вирченко   03.08.2018 02:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.