(Перепов1дь куми з Тернополя)
М1й вуйко- дзига в одн1м м1сц1,
В1д сонця сивий вусань -байкер,
Борща сьорбав з1 свистом з полумиска
1 розгортав мен1 стареньку байку.
В1н малював сев1льську ту кориду
Мов р1дну неньку пестив у об1ймах.
В1н с1ру фарбу спльовував набридлу,
Я в1дчувала с1ль в духмяних в1трах,
В Гвадалкв1в1р1 напнут1 в1трила.
Неподал1к чакона тишей пливла.
Збирались кабальеро некваплив1,
Принад ж1ноч1х розгорталась пр1рва.
Строкат1 стр1чки, брязк1т кастаньет1в
Та померанець стиглих мандарин1в-
Барвист1сть- наче кольори букет1в.
Х1ральди дзв1н молитвой з неба лине.
Але скуэ товпи принишкл1й тиша
Увагу...вийшов-н1чого втрачати-
Кремезний бик п1д кол1р миша.
Передчуття-за мить-початок...
А ось-тореадор- як градус граппи.
Видовище- немов наснилось...
Д1став, чортяка, комуняцький прапор
1 тут ус1 неначе показились...
11.04.2014. Олег Максименко
Яскрав1 враження з кориди
© Copyright: Валерий Ногтенко 2, 2018
Свидетельство о публикации №118072702731
Свидетельство о публикации №118072702731
Рецензии