У пол -8

Із вікон офісу не видно,
Ні поля, ні доріг грунтових,
Що ділять поле на клітини,
В яких саджають гонорових.
Ой, а кому видно,
Нехай повилазить.
Очі йому виймуть -
Щоб лишився блазнем.

Із вікон офісу не видно -
Що ми давно не в комунізмі,
Жінки не бють бурян завидно -
І не горбатіють допізна.
Ой, а кому видно -
Нехай повилазить.
Хай їдять їх злидні -
На день по два рази.

Із офісу не видно - спини,
Спітнілі - як в каменеломні,
Як підневільних без упину
Не гнуть, поки хребет не зломлять.
Ой, а кому видно -
Нехай повилазить.
Запряжуть, як бидло,
Творчих їх Пегасів.

Із вікон офісу не видно
Кінця і краю тій озлобі,
Бо почали, коли ще видно
Було на дворі - і до гробу.
Ой, а кому видно -
Нехай повилазить.
У дупло без мила
Много не пролазить.

І горизонт з вікна не видно,
Його підперли хмарочоси.
Чому ж тоді життя огидло,
Під паперовим білим стосом.
Ой, а кому видно -
Нехай повилазить.
Хай йому обридне
Все життя й відразу.