*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)
Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба,
Сумна арфістко — рученьки вербові! -
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
*** (вольный перевод П.Голубкова)
Те журавли, прощальные их руны...
Сюита тех отлётов не нова...
Натянет дождь осенней арфы струны,
Их ива тронет пальчиком едва,
Арфистка грусти - рученьки ивовые,
По плечи сплошь укутаны в туман!
Сыграй и мне мелодию любовную,
Ту, без которой холодно словам.
Сыграй и мне осенний плач калины.
Сыграй всё то, что я тебя прошу.
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
Тебе над полем в небе напишу.
Холодно словам с украинского
© Copyright: Петр Голубков, 2018
Свидетельство о публикации №118072601846
Свидетельство о публикации №118072601846
Рецензии