Трiумф

                ТРІУМФ

Плин Поступу крізь тіні прозирнув
З-під зорей покрови: чи все іще квітує
Життя в земній долині й осягнув
Єством чуття, що в тих краях чаклує
Чад перевтілень дивних. Огорнув
Він геть усе. Людина гетьманує!
А вир оманних хтінь вже проковтнув
Глузд Пізнання. Невігластво царює
У шатах Мудрості. Час небеса зімкнув.
Ніщо вбралось у сенс і рве його, шельмує
У марнославстві. Милість глум припнув.
Слова зніміли там, рій голосів гарцює
На троні юрбоправства обраних і ткнув
Блуд очі в марево безтямства. Гріх цілує
Душі некаянних спокусою й жбурнув
У прірву благочестя – ґонор ним торгує.
Бог став міняйлом, в гаслах чин втонув,
Лиш манівцями дум десь Істина плазує…
Скривився Світ в гримасі і зітхнув –
В льохах Його вже Людство тріумфує!

                Павло Гай-Нижник
                24 липня 2018 р.


Рецензии