Я забула музику кохання,
Ту що підіймає нас до неба,
Я забула музику зізнання,
Яку чути кожному нам треба.
Я забула ноти ті душевні,
Що звучать у музиці єднанням,
Почуття ті сиві, вони древні,
Вже забуто, що таке кохання.
Замело снігами наші душі,
І не топить серце наше тіло,
А душа жива, зізнатись мушу,
Тільки серце наче оніміло.
Не зове не кличе, не співає,
Лише чути ритми ті звичайні,
У житті нажаль таке буває,
Коли геть пішла любов остання.
Забута музика
© Copyright: Светлана Камышная, 2018
Свидетельство о публикации №118072408593
Свидетельство о публикации №118072408593
Рецензии
